База знань

На жаль, ATC у нас буває не завжди. Часто доводиться злітати та сідати самостійно, без допомоги диспетчера. То як же тоді визначити робочу смугу? Спочатку кілька визначень.

Метеорологічний напрямок вітру — напрямок вітру, що вказується азимутом точки, звідки дме вітер.
Аеронавігаційний напрямок вітру — напрямок вітру, що вказує, куди дме вітер.

Отже, першим ділом дивимося інформацію МЕТАР, а саме напрямок та силу вітру.
Наприклад, для аеропорту Бориспіль:

UKBB 200630Z 15003MPS 3900 -RA OVC003 05/04 Q1015 13220355 NOSIG

Отже, вітер у нас 150 градусів 3 м/с (на малюнку червона лінія).
Примітка: у МЕТАРі завжди використовується метеорологічний напрямок вітру.

В аеропорту Бориспіль маємо дві паралельні смуги: 36R/18L і 36L/18R. Їх курси збігаються, тому беремо одну: 36R-18L. Курс 36R приблизно (точність не потрібна) дорівнює 360°, курс 18L – 180°. Знаючи напрямок вітру і курси смуг, можемо виконати наступні обчислення: до напрямку вітру спочатку додаємо 90 градусів, потім віднімаємо їх:

150+90=240, 150-90=60

З цих обчислень отримуємо два проміжки: від 150 до 240 і від 60 до 150 (завжди від меншого до більшого). Тепер беремо курс будь-якої смуги (18L або 36R) та дивимося, чи входить цей курс у 1-й або 2-й проміжок. Якщо входить, то смуга, що перевіряється, є робочою.

Наприклад, беремо смугу 36R, її курс 360° – не входить до жодного з проміжків. Отже, ця смуга не є робочою. Беремо смугу 18L, її курс 180° – входить до 1-го проміжку. Отже, в роботі смуга 18L. Зверніть увагу, що смугу 18L можна було не перевіряти. І так зрозуміло, якщо 36R не є робочою, значить у роботі 18L.

Щоб зрозуміти, чому так виходить, беремо вітер не метеорологічний, а аеронавігаційний. Щоб отримати аеронавігаційний вітер, ми повинні до метеорологічного додати 180°. Для нашого вітру з METAR отримаємо: 150+180=330. Тобто вітер дме з курсом 330°. А ми знаємо, що літаки злітають і сідають проти вітру. Відповідно, ми повинні використовувати 18-у смугу для зльоту/посадки.

Аналогічно вчинимо, якщо вітер, наприклад, 280° (на малюнку синя лінія):

280+90=370, 280-90=190

Проміжки: від 280 до 10 (=370-360) і від 190 до 280. Смуга 36R, курс 360° – входить до 1-го проміжку. Отже, вона в роботі.

Є ще один спосіб визначити робочу смугу. Беремо два значення: напрямок вітру та курс однієї зі смуг. І з більшого значення віднімаємо менше. Якщо результат менший за 90 градусів, то ця смуга в роботі. Якщо більше, то в роботі смуга з протилежним курсом.

Наприклад: вітер 150°, смуга 36R, її курс 360°. Маємо: 360-150=210. 210 більше 90 градусів, отже в роботі смуга з протилежним курсом – 18L. Можемо перевірити: 180-150=30. 30 менше 90. Візьмемо вітер із напрямком 280°. Для смуги 36R отримаємо: 360-280=80. 80 менше 90, отже, у роботі смуга 36R. Перевіримо смугу 18L: 280-180=100, а 100 більше 90. Повторимось, вдруге можна й не перевіряти.

Існують також поняття передньої та задньої напівсфери. Передня півсфера – це сектор простору перед повітряним судном, який обмежений вектором 90 градусів ліворуч та вектором 90 градусів праворуч від посадкового курсу. Задня півсфера, відповідно, – простір позаду повітряного судна. Вітер, відповідно, повинен дути з передньої півсфери в задню, коли літак знаходиться на посадковому курсі.

Можна злітати/сідати і по вітру, але в такому разі його сила повинна бути не більше 5 м/с.

Є ще одна “хитрість”. У метарі часто, якщо умови відрізняються від ідеальних, вказується стан покриття робочої смуги (волого, слизько, ожеледь, поземка, вода тощо). Це група цифр, що стоїть відразу після QNH. Нас цікавлять у цьому контексті перші дві цифри з цієї групи. Вони й указують на активну ЗПС у даний момент. Решта цифр цієї групи – власне характеризують її стан (але про це потім). Отже, на прикладі Борисполя:

UKBB 200930Z 09005MPS 1700 -DZ BR OVC002 07/07 Q1019 36190060 1000 TEMPO BR

У даному випадку METAR “підказує” нам, що в роботі смуга 36L. Зараз у вас може виникнути питання: чому саме 36L, а не 36R? Так ось, якщо в аеропорту кілька робочих смуг, то номер лівої смуги буде менше, ніж правої, тобто 36L-36R, 35C-35R тощо. І якщо ми бачимо 36, то працює смуга з меньшим індексом.

У цьому випадку METAR “підказує” нам, що в роботі смуга 36L. Зараз у вас може виникнути питання: чому саме 36L, а не 36R? Так ось, якщо в аеропорту кілька робочих смуг, то номер лівої смуги записується як є, а до номера правої додається 50. Ось група цифр 86190060 якраз і говорить про те, що в роботі смуга 36R (86=36L+50). Інші приклади: 18190060 – у роботі 18L, 68190060 – у роботі 18R. Якщо ж ви побачите число 88 на місці номера ЗПС (наприклад, 88190060), то це означає, що вказано стан для всіх ЗПС. І тут вже доведеться визначати робочу смугу лише описаними вище методами. Те саме стосується випадку, коли у зведенні METAR після групи QNH стоїть будь-яка інша інформація, наприклад NOSIG.

Ще кілька прикладів для аеропорту XXXX з ЗПС 28L/10R та 28R/10L:

Цей метод особливо стає цінним, коли вітер “плаває” (VRB01MPS), як в цьому випадку, і неможливо визначити робочу смугу без диспетчера.