Knowledge base

Runway-in-use designation

Updated: 01.11.2024
Beginners

Unfortunately, this content is not available in the selected language.
Would you like to help with the translation? Please contact us through the contact form.

Contact us

На жаль, ATC у нас буває не завжди. Часто доводиться злітати та сідати самостійно, без допомоги диспетчера. То як же тоді визначити робочу смугу? Спочатку кілька визначень.

Метеорологічний напрямок вітру — напрямок вітру, що вказується азимутом точки, звідки дме вітер.
Аеронавігаційний напрямок вітру — напрямок вітру, що вказує, куди дме вітер.

Отже, першим ділом дивимося інформацію МЕТАР, а саме напрямок та силу вітру.
Наприклад, для аеропорту Бориспіль:

UKBB 200630Z 15003MPS 3900 -RA OVC003 05/04 Q1015 13220355 NOSIG

Отже, вітер у нас 150 градусів 3 м/с (на малюнку червона лінія).
Примітка: у МЕТАРі завжди використовується метеорологічний напрямок вітру.

В аеропорту Бориспіль маємо дві паралельні смуги: 36R/18L і 36L/18R. Їх курси збігаються, тому беремо одну: 36R-18L. Курс 36R приблизно (точність не потрібна) дорівнює 360°, курс 18L – 180°. Знаючи напрямок вітру і курси смуг, можемо виконати наступні обчислення: до напрямку вітру спочатку додаємо 90 градусів, потім віднімаємо їх:

150+90=240, 150-90=60

З цих обчислень отримуємо два проміжки: від 150 до 240 і від 60 до 150 (завжди від меншого до більшого). Тепер беремо курс будь-якої смуги (18L або 36R) та дивимося, чи входить цей курс у 1-й або 2-й проміжок. Якщо входить, то смуга, що перевіряється, є робочою.

Наприклад, беремо смугу 36R, її курс 360° – не входить до жодного з проміжків. Отже, ця смуга не є робочою. Беремо смугу 18L, її курс 180° – входить до 1-го проміжку. Отже, в роботі смуга 18L. Зверніть увагу, що смугу 18L можна було не перевіряти. І так зрозуміло, якщо 36R не є робочою, значить у роботі 18L.

Щоб зрозуміти, чому так виходить, беремо вітер не метеорологічний, а аеронавігаційний. Щоб отримати аеронавігаційний вітер, ми повинні до метеорологічного додати 180°. Для нашого вітру з METAR отримаємо: 150+180=330. Тобто вітер дме з курсом 330°. А ми знаємо, що літаки злітають і сідають проти вітру. Відповідно, ми повинні використовувати 18-у смугу для зльоту/посадки.

Аналогічно вчинимо, якщо вітер, наприклад, 280° (на малюнку синя лінія):

280+90=370, 280-90=190

Проміжки: від 280 до 10 (=370-360) і від 190 до 280. Смуга 36R, курс 360° – входить до 1-го проміжку. Отже, вона в роботі.

Є ще один спосіб визначити робочу смугу. Беремо два значення: напрямок вітру та курс однієї зі смуг. І з більшого значення віднімаємо менше. Якщо результат менший за 90 градусів, то ця смуга в роботі. Якщо більше, то в роботі смуга з протилежним курсом.

Наприклад: вітер 150°, смуга 36R, її курс 360°. Маємо: 360-150=210. 210 більше 90 градусів, отже в роботі смуга з протилежним курсом – 18L. Можемо перевірити: 180-150=30. 30 менше 90. Візьмемо вітер із напрямком 280°. Для смуги 36R отримаємо: 360-280=80. 80 менше 90, отже, у роботі смуга 36R. Перевіримо смугу 18L: 280-180=100, а 100 більше 90. Повторимось, вдруге можна й не перевіряти.

Існують також поняття передньої та задньої напівсфери. Передня півсфера – це сектор простору перед повітряним судном, який обмежений вектором 90 градусів ліворуч та вектором 90 градусів праворуч від посадкового курсу. Задня півсфера, відповідно, – простір позаду повітряного судна. Вітер, відповідно, повинен дути з передньої півсфери в задню, коли літак знаходиться на посадковому курсі.

Можна злітати/сідати і по вітру, але в такому разі його сила повинна бути не більше 5 м/с.

Є ще одна “хитрість”. У метарі часто, якщо умови відрізняються від ідеальних, вказується стан покриття робочої смуги (волого, слизько, ожеледь, поземка, вода тощо). Це група цифр, що стоїть відразу після QNH. Нас цікавлять у цьому контексті перші дві цифри з цієї групи. Вони й указують на активну ЗПС у даний момент. Решта цифр цієї групи – власне характеризують її стан (але про це потім). Отже, на прикладі Борисполя:

UKBB 200930Z 09005MPS 1700 -DZ BR OVC002 07/07 Q1019 36190060 1000 TEMPO BR

У даному випадку METAR “підказує” нам, що в роботі смуга 36L. Зараз у вас може виникнути питання: чому саме 36L, а не 36R? Так ось, якщо в аеропорту кілька робочих смуг, то номер лівої смуги буде менше, ніж правої, тобто 36L-36R, 35C-35R тощо. І якщо ми бачимо 36, то працює смуга з меньшим індексом.

У цьому випадку METAR “підказує” нам, що в роботі смуга 36L. Зараз у вас може виникнути питання: чому саме 36L, а не 36R? Так ось, якщо в аеропорту кілька робочих смуг, то номер лівої смуги записується як є, а до номера правої додається 50. Ось група цифр 86190060 якраз і говорить про те, що в роботі смуга 36R (86=36L+50). Інші приклади: 18190060 – у роботі 18L, 68190060 – у роботі 18R. Якщо ж ви побачите число 88 на місці номера ЗПС (наприклад, 88190060), то це означає, що вказано стан для всіх ЗПС. І тут вже доведеться визначати робочу смугу лише описаними вище методами. Те саме стосується випадку, коли у зведенні METAR після групи QNH стоїть будь-яка інша інформація, наприклад NOSIG.

Ще кілька прикладів для аеропорту XXXX з ЗПС 28L/10R та 28R/10L:

METARАктивна ЗПС
XXXX 200900Z VRB01MPS 6000 BKN040 OVC066 06/04 Q1020 78290052 NOSIGВ роботі смуга 28R (78=28+50)
XXXX 200900Z VRB01MPS 6000 BKN040 OVC066 06/04 Q1020 28290052 NOSIGВ роботі 28L
XXXX 200900Z VRB01MPS 6000 BKN040 OVC066 06/04 Q1020 10290052 NOSIGВ роботі 10L
XXXX 200900Z VRB01MPS 6000 BKN040 OVC066 06/04 Q1020 60290052 NOSIGВ роботі 10R (60=10+50)

Цей метод особливо стає цінним, коли вітер “плаває” (VRB01MPS), як в цьому випадку, і неможливо визначити робочу смугу без диспетчера.